Перед самим від'їздом на канікули у мене iздох фільтр нижніх частот, який на вході КВ приймачів. Точніше я його спалив сам: увімкнув перед захистом від наведення свого передавача, а не пiсля. Сам собі дивуюсь: як можна було зробити таку помилку?!! Ну, по-хорошому, виправдання собі коханому є :-) Раніше у мене підсилювача не було і антени були ніякі. Звик що електромагнітне поле було слабке.... А тепер є і підсилювач і антени за допомогою NanoVNA налаштував. Тепер напруженість поля в нормі :-) I вона спрацьовала :-(
Сьогодні зранку розібрав валізи і руки засвербіли полагодити поламане. Пiдготувався. Головна проблема – номінали ємностей та індуктивностей. Виробник, звичайно ж, ніде схем не публікує. Але й мої прилади не годяться навіть у червону армію – індуктивності менше 3 мікрогенрі бачать як резистори в кілька Ом. 
Спочатку я плакав. Ну, тому що тупив. А потім зрозумів нарешті, що у мене в рівнянні є дві константи. Перша – імпеданс. Він завжди 50 Ом. Друга - кількість ланок фільтра. Щоправда, невідомо Баттерворта він чи Чебишева, але за характеристикою можна буде зрозуміти. Чебышев завжди горбатий, можна подивитися VNA. Китайпром точно вибрав його за превалюванням основної умови - згасання за смугою пропускання. І, напевно, всі онлайн калькулятори фільтрів обчислюють під ці дві константи. Ну і вже за звичкою запитав ШІ, він дуже економить час. Інтернет думав так само, як я :-) Перша ж відповідь ШІ була в точку. Навіть описувати не буду, одразу покажу картинку.
І звідси з'явилася думка, що згоріла одна індуктивність – найбільша за величиною. На ній і виділяється більша потужність - струм то однаковий. Тому насамперед вирішив коротнути згорілу індуктивність і подивитися, що буде. Чи не помилився. Вже не фільтр, але індуктивність, що згоріла, тільки одна - середня. Найбільша за величиною. Тобто ремонт полягатиме у заміні L2 у межах від 0,33 до 0,68 мкГн. Все виявилося трохи легше, ніж я думав. Очі бояться – руки роблять.
У мене були три номінали аксіального дроселя: 0.33, 0.47 та 0.68 мкГн. Першою поставив 0.33 мкГн. Результат виявився відразу.
Наступна - 0,47 мкГн. Але очевидно, що загасання на октаву менше. 
Тому зрозумів, що треба робити свою індуктивність та нею пограти.
Але ігри ні до чого, крім витрати часу, не привели. Для такого фільтра точність індуктивності плюс/мінус кілометр виявилася достатньою. Тому я зупинився на звичайній аксіальній. Для тих, хто сумнівається: подивіться згасання на частоті 70 мГц для обох варіантів. Різниця невелика 35 та 43 дБ. Так що я вибрав індуктивність 0.47 мкГн – з такою індуктивністю фільтр раніше починає "завалювати". Можна сказати, що починає працювати від 50 мГц. Змінив саморобну індуктивність на аксіальну – красивіше. Вдалий ремонт:-)
